Сторінки

28 трав. 2011 р.

Плани. Вільшанки. Скеля Високий камінь.

Вичитав про Село Вільшанки та гору Діл Вільшанський (899). Бував там не раз, особливо сподобалось там зимою.А ось про Скелю Високий камінь я щось пропустив. www.tour.uzhgorod.ua/transcarpathia/vilshanky/  так пише "Между «дилом» и соседней горой, где-то в лесу, есть еще одна достопримечательность села - скала «Высокий камень»". Дослідити!!


20 трав. 2011 р.

І знову – „Лагуна”

Привіт всім!
Ну не можу нею намилуватися.

Додав кілька фото. Класний кадр зробив Саша, як риба вистрибує з води. Для тих хто планує маршрут Люта-Чорноголова: ця частина дороги знищена повінью. Залишилася лише чеська підпорна стіна , яка тримала раніше дорогу. Цього року перевіримо прохід. А ще хочу побачити автомобільний міст, впавший в річку, додати фото скали, яку пробили для вузькоколійки і "лизані" камені - все в тих же краях. Заходіть на блог і багато щого ще побачите.

До цієї теми:

Невідомі Карпати – „Лагуна”
По річці Лютянка на Лизані камені.
Читайте також:
Невідомі Карпати – водоспад Юнтур.
Карта

19 трав. 2011 р.

Білі Камені

Вітаю Вас!
Ми з Остапом планували в неділю 05,05,11 вилазку на гору Стінка. Та суботнє Євробачення і ранковий дощ охолодили нам завзяття. Прийшовши в себе десь до обіду вирішили, щоб день не пропав, збігати на скелі Білі Камені. Знаходяться вони не далеко від основної дороги на Поляну, хвилин за 30-40 до неї. Орієнтир - остання велика вирубка,верхній кут де дорога на 90 градусів повертає в ліс. Трохи спуститися вздовж кромки лісу і видно міні кар"єр по видобуванню плитки, тоді падаєте вниз на право через великий ліс.В цих місцях збереглися великі красені-дерева. Такі бачив тільки в заповіднику. Звісно їх чуть-чуть тиряють. Про що свідчать колії машин. Скелі не свиснули. Їх там, різної висоти (максимальна 15-20м) штук 5. Вони сірого кольору з вулканічнї породи з впаєними, наче бородавки, каменями різної величини. Я вважаю, що це місце має естетичне значення, але ходити там важко. Можна побачити залишки старої стежки, яка вела з Скалки під Анталовецькою Поляною через Ворочевькі озера на Світильник.
Хлопці з stezhky.org.ua зробіть стежку й нам. Дикий вид скель викликав у Остапа бажання побачити, як вулкан Анталов. Поляна вивергає лаву. Думаю ужгородцям це би не сподобалось. На закінчення оцінили якість ЕХО. Повернемось сюди ще.

Ваші Остап та Ігор.
Як завжди для Вас фотографії.

Демон-дерево „Гідра”

Де знайти: Закарпаття, Перечинський район, поруч з дорогою від Світильника(хвилин 5 від нього) до вершини Антал. Поляни. Якщо йти вверх, то буде по ліву руку. Його видно з дороги.

В лісі досить часто знаходиш дерева різноманітних, чудних форм. Кліматичні умови, природні лиха, хвороби, паразити - все це може змінити ріст, як завгодно викрутити дерево.
Але те, що я побачив перевершило все знайдене до цього дня.
 

16 трав. 2011 р.

Древній вулкан Анталовська Поляна. Маршрути.

На прохання прихильників блога розповім про кілька маршрутів по згаслому вулкану Анталовська Поляна.



Анталовська Поляна. Вигорлат-Гутинський вулканічний хребет ( Вулканічний хребет).

Висота - 968 м над р. моря.

Місце знаходження - на межі Перечинського та Ужгородського районів Закарпатської області.

Я не буду робити детальний опис маршрутів, а розповім Вам про деякі дивовижні закутки природи і проведу на карті лінії маршрутів. Я думаю кожному цікаво самому розробити план походу.

Невицький замок та стовп туфа.

В 10 км від Ужгорода стоїть на горі Невицький замок. Він має цікаву історію та багато легенд. Інформацію знайти легко в інтернеті.
У підніжжя Замкової гори, з іншого боку від ресторану "Камелот"  стоїть стовп вулканічного туфа висотою 10 метрів.   На його вершині росте дерево.


Вершина Анталовської Поляни



Висота - 968 м над р. моря.

Місце знаходження - на межі

Перечинського та Ужгородського районів Закарпатської області. Вигорлат-Гутинський вулканічний хребет (або — Вулканічний хребет)


Анталовська Поляна. Вершина. Це фотогафія Іри Юрковецької.
Вершина Анталовської Поляни - це кратер давно згаслого вулкана. Тут добре збереглась лійковидна провалина. В східній частині вершини височіють чорні скелі. Це і є сама висока частина гори. Скелі є залишками вулканічних порід. Ранньою весною вся поляна усіяна підсніжниками. Хоч це і заказник її часто підпалюють. Весною 2011 ми з друзями власноруч гасили. Воно і не дивно. Джипи, мотоцикли, квадроцикли там не рідкість. Приїзджають і п"янки влаштовують. Мусору побільшало.








15 трав. 2011 р.

Чому люди ходять в гори?

О гори! Гори! Час недарма вивірив,
Возніс вас у надхмарну височінь,
Аби дрібному нагадать про виміри,
Мізерне – заховать у вашу тінь.

Читайте на сайті Ігоря Меліка

Скеля Соколець

Улюблене місце ужгородських альпіністів.
Місцезнаходження: Перечинський район, Закарпаття, выдрог Анталовської Поляни - гора Соколичі (812 м над р. моря), висота скали 35м. Якщо стати внизу до скали лицем то справа э невелика печерка камінного типу висотою метра чотири.. Так і називається  "Камін".
Дуже добре описаний маршрут на "Регіональний інфоцентр Карпати"

вид на А.Поляну та річку Клокотава

Печери Сінаторія та Ур

Печера Сінаторія.
Місцезнаходження: масив Анталовська Поляна, поруч з горою Соколець, Перечинський район, Закарпаття.

Вхід в Снаторію.

9 трав. 2011 р.

Новоселицька скеля. Похід 08,05,2011.

Перечинський район. Закарпаття.

Висота скелі біля 100 м. Утворилась внаслідок зсуву.
Зі скелі чудовий вид на Ужанську долину. Починали підніматись з села Новоселиця для того, щоб подивитись чан і сірко-водневе джерело. Чан зроблений з труби в 1969 році. Варто пройтись під скелею. Вражає хаос з гірських порід, який виник там після зсуву. При вершині є обеліск подібний до дракона і ще один  схожий на диван. З Перечина шлях займає біля двох годин.


Новоселицька скеля

8 трав. 2011 р.

Унікальні місця Анталовської Поляни. Похід 03,05,11

Звіт про похід 03 травня 2011р.


Відпочивши добре на свята, та пофестиваливши на фестивалі вина і меду „ Сонячний напій” в Ужгороді, ми вирішили пробігтись з десяток км.

Зібралось нас 6 чоловік: Ігор, Остап, Іра – бувалі туристи, Віка, Соломія, Наталка – початківці (матрасники). Початківці принесли вино і пряники, кум Остап фотоапарат і цибулю, я, Ігор, на всіх кружки та термос, ну а Іра, як професіонал, закладку на чай, сірники та сирники. Було весело. Хлопці фоткали, дівчата кричали. Це називалось „саунд” - терапія.

Тепер про маршрут. Ужгородський район, село Ворочево – гігантський мурашник – печера Ур – Ворочевські озера – Демон-дерево, або „Гідра” – Світильник – скеля Смолявка - м.Перечин.

1 трав. 2011 р.

Березнева авантюра.

Щоденник одного веселого походу.

Маршрут: Ужгород-Волосянка-Тихий-Людки-г.Остра-Ростока-Волосянка. 3 дні.
Штурман- Ігор, нотатки- Остап.

22.03.1988. 7.00
Ж.д. вокзал. Куди їдем? Стоп хлопці, завал!
В Кам'яниці зсув. Зійшла половина гори. Колія знищена.