Сторінки

Показ дописів із міткою Вулканічні Карпати. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Вулканічні Карпати. Показати всі дописи

15 лют. 2016 р.

Анталовська Поляна на Google Maps

Анталовська 7,02,2016
Вигорлат-Гутинський вулканічний хребет (або — Вулканічний хребет) починається на сході Словаччини з гори Вигорлат (1076м), є частиною Українських Карпат і перетинає все Закарпаття. Найвища точка гора Бужора - 1081м.
Він ділиться на кілька масивів Вигорлат, Маковиця, Синяк, Великий Діл, Тупий, Гутинський. Гора Анталовська Поляна (її висота 968 м над рівнем моря) входить в масив Маковиці (981 м) і знаходиться в 15 км від Ужгорода. Це один з найбільших вулканів Східних Карпат. На вершині зберігся кратер. На фотографії чітко видно його обриси, ліс там не росте. З середини поляни витікає струмок. Сама вершина гори, це скеля з вулканічних порід, знаходиться справа (в східній частині) і закрита буковим лісом.
Ця фотографія зроблена весною. Чітко видно границю між зеленим і сірим лісом. Із-за різкої зміни висоти і кліматичних умов дерева ще не випустили листя. В 1983 році, під час військових навчань, прямо на цю поляну впав літак.


Переглянути більшу мапу

Читайте продовження

20 січ. 2016 р.

Simer

Сімерська скеля. с. Сімер, Перечинський район, Закарпаття.
Легкий доступ, панорама, під скелею місце для відпочинку.
Simer rock.








25 січ. 2015 р.

Ступені (Stair steps)

Сьогодні додаю ще один хороший маршрутик.
Починається він в с. Ворочево, Закарпаття і проходить через вулкан Анталовська Поляна.
Рухатись по струмку Ворочівка, і перед вирубкою піднятись на хребет Ворочівський ліс. По дорозі можна побачити грот Ур, озера і скельними ступенями піднятись на вершину Поляни.


11 квіт. 2012 р.

Ворочевське озеро





Місцезнаходження: Закарпаття, західний схил Анталовської Поляни, лежать між її двома відрогами -Світильником і Сухим Дільчиком, на висоті700м над р.моря.
Увага  озеро часто пересихає повністю. Причина зменшення опадів та снігового покриву.
Додано фото 2018 року. І трек Кам"яниця- Стежка Саламандер-Анталовська Поляна-озеро- печ.Ур - с.Ворочево. 16км.      https://www.gpsies.com/map.do?fileId=gizwfqxrylcowyxs
Гео  (48.6755297N, 22.5007014E)

8 Квітня 2012. Неділя.
Напередодні було вирішено оновити фото Ворочевського озера, отож в неділю в 10,00 ми були в с.Ворочево.

5 квіт. 2012 р.

Кам'яна Квітка

Ужгородський район, Долина ріки Уж.Правильніше було би назвати допис в множині "Кам'яні Квітки", бо їх є дві.
 Ось перша з них.
В двох кілометрах від станції "Невіцьке під-замок" вверх по течії нависають над водою Ворочевські скелі. Це біля бази Університету "Скалка". Над ними  виросла зі скелі Кам'яна Квітка. Вулканічна лава   застигла, створивши форму бутона квітки. Висота скали біля 20 метрів, а самої квітки 80 см. Звідси відкривається гарна панорама на долину Ужа. Скелі утворились в пліоцен - 22 млн. років тому.

2 серп. 2011 р.

Дiрявий камінь та балкон.

Дiрявий камінь - цікавий та оригінальний залишок вулканічної діяльності в Карпатах.
Місцезнаходження: Ужгородський район, стан. Кам"яниця, Скалка.Це стіна товщиною біля 1 метра, завдовшки 30м та висотою 2,7м. Виникла вона під час викиду уламків вулканічних порід, бомб, пепелу та бризок лави. Порода сплавлена дуже міцно, частково покрита лишайником та павутинням, а зверху росте папороть. Можна вільно лазити навколо. Знаходиться вона на сусідньому хребті від Скалки, приблизно 1,5 години ходу від долини.


Дірявий камінь.

19 трав. 2011 р.

Білі Камені

Вітаю Вас!
Ми з Остапом планували в неділю 05,05,11 вилазку на гору Стінка. Та суботнє Євробачення і ранковий дощ охолодили нам завзяття. Прийшовши в себе десь до обіду вирішили, щоб день не пропав, збігати на скелі Білі Камені. Знаходяться вони не далеко від основної дороги на Поляну, хвилин за 30-40 до неї. Орієнтир - остання велика вирубка,верхній кут де дорога на 90 градусів повертає в ліс. Трохи спуститися вздовж кромки лісу і видно міні кар"єр по видобуванню плитки, тоді падаєте вниз на право через великий ліс.В цих місцях збереглися великі красені-дерева. Такі бачив тільки в заповіднику. Звісно їх чуть-чуть тиряють. Про що свідчать колії машин. Скелі не свиснули. Їх там, різної висоти (максимальна 15-20м) штук 5. Вони сірого кольору з вулканічнї породи з впаєними, наче бородавки, каменями різної величини. Я вважаю, що це місце має естетичне значення, але ходити там важко. Можна побачити залишки старої стежки, яка вела з Скалки під Анталовецькою Поляною через Ворочевькі озера на Світильник.
Хлопці з stezhky.org.ua зробіть стежку й нам. Дикий вид скель викликав у Остапа бажання побачити, як вулкан Анталов. Поляна вивергає лаву. Думаю ужгородцям це би не сподобалось. На закінчення оцінили якість ЕХО. Повернемось сюди ще.

Ваші Остап та Ігор.
Як завжди для Вас фотографії.

16 трав. 2011 р.

Древній вулкан Анталовська Поляна. Маршрути.

На прохання прихильників блога розповім про кілька маршрутів по згаслому вулкану Анталовська Поляна.



Анталовська Поляна. Вигорлат-Гутинський вулканічний хребет ( Вулканічний хребет).

Висота - 968 м над р. моря.

Місце знаходження - на межі Перечинського та Ужгородського районів Закарпатської області.

Я не буду робити детальний опис маршрутів, а розповім Вам про деякі дивовижні закутки природи і проведу на карті лінії маршрутів. Я думаю кожному цікаво самому розробити план походу.

Невицький замок та стовп туфа.

В 10 км від Ужгорода стоїть на горі Невицький замок. Він має цікаву історію та багато легенд. Інформацію знайти легко в інтернеті.
У підніжжя Замкової гори, з іншого боку від ресторану "Камелот"  стоїть стовп вулканічного туфа висотою 10 метрів.   На його вершині росте дерево.


Вершина Анталовської Поляни



Висота - 968 м над р. моря.

Місце знаходження - на межі

Перечинського та Ужгородського районів Закарпатської області. Вигорлат-Гутинський вулканічний хребет (або — Вулканічний хребет)


Анталовська Поляна. Вершина. Це фотогафія Іри Юрковецької.
Вершина Анталовської Поляни - це кратер давно згаслого вулкана. Тут добре збереглась лійковидна провалина. В східній частині вершини височіють чорні скелі. Це і є сама висока частина гори. Скелі є залишками вулканічних порід. Ранньою весною вся поляна усіяна підсніжниками. Хоч це і заказник її часто підпалюють. Весною 2011 ми з друзями власноруч гасили. Воно і не дивно. Джипи, мотоцикли, квадроцикли там не рідкість. Приїзджають і п"янки влаштовують. Мусору побільшало.








15 трав. 2011 р.

Скеля Соколець

Улюблене місце ужгородських альпіністів.
Місцезнаходження: Перечинський район, Закарпаття, выдрог Анталовської Поляни - гора Соколичі (812 м над р. моря), висота скали 35м. Якщо стати внизу до скали лицем то справа э невелика печерка камінного типу висотою метра чотири.. Так і називається  "Камін".
Дуже добре описаний маршрут на "Регіональний інфоцентр Карпати"

вид на А.Поляну та річку Клокотава

Печери Сінаторія та Ур

Печера Сінаторія.
Місцезнаходження: масив Анталовська Поляна, поруч з горою Соколець, Перечинський район, Закарпаття.

Вхід в Снаторію.

9 трав. 2011 р.

Новоселицька скеля. Похід 08,05,2011.

Перечинський район. Закарпаття.

Висота скелі біля 100 м. Утворилась внаслідок зсуву.
Зі скелі чудовий вид на Ужанську долину. Починали підніматись з села Новоселиця для того, щоб подивитись чан і сірко-водневе джерело. Чан зроблений з труби в 1969 році. Варто пройтись під скелею. Вражає хаос з гірських порід, який виник там після зсуву. При вершині є обеліск подібний до дракона і ще один  схожий на диван. З Перечина шлях займає біля двох годин.


Новоселицька скеля

8 трав. 2011 р.

Унікальні місця Анталовської Поляни. Похід 03,05,11

Звіт про похід 03 травня 2011р.


Відпочивши добре на свята, та пофестиваливши на фестивалі вина і меду „ Сонячний напій” в Ужгороді, ми вирішили пробігтись з десяток км.

Зібралось нас 6 чоловік: Ігор, Остап, Іра – бувалі туристи, Віка, Соломія, Наталка – початківці (матрасники). Початківці принесли вино і пряники, кум Остап фотоапарат і цибулю, я, Ігор, на всіх кружки та термос, ну а Іра, як професіонал, закладку на чай, сірники та сирники. Було весело. Хлопці фоткали, дівчата кричали. Це називалось „саунд” - терапія.

Тепер про маршрут. Ужгородський район, село Ворочево – гігантський мурашник – печера Ур – Ворочевські озера – Демон-дерево, або „Гідра” – Світильник – скеля Смолявка - м.Перечин.