Ми з Остапом планували в неділю 05,05,11 вилазку на гору Стінка. Та суботнє Євробачення і ранковий дощ охолодили нам завзяття. Прийшовши в себе десь до обіду вирішили, щоб день не пропав, збігати на скелі Білі Камені. Знаходяться вони не далеко від основної дороги на Поляну, хвилин за 30-40 до неї. Орієнтир - остання велика вирубка,верхній кут де дорога на 90 градусів повертає в ліс. Трохи спуститися вздовж кромки лісу і видно міні кар"єр по видобуванню плитки, тоді падаєте вниз на право через великий ліс.В цих місцях збереглися великі красені-дерева. Такі бачив тільки в заповіднику. Звісно їх чуть-чуть тиряють. Про що свідчать колії машин. Скелі не свиснули. Їх там, різної висоти (максимальна 15-20м) штук 5. Вони сірого кольору з вулканічнї породи з впаєними, наче бородавки, каменями різної величини. Я вважаю, що це місце має естетичне значення, але ходити там важко. Можна побачити залишки старої стежки, яка вела з Скалки під Анталовецькою Поляною через Ворочевькі озера на Світильник.
Хлопці з stezhky.org.ua зробіть стежку й нам. Дикий вид скель викликав у Остапа бажання побачити, як вулкан Анталов. Поляна вивергає лаву. Думаю ужгородцям це би не сподобалось. На закінчення оцінили якість ЕХО. Повернемось сюди ще.
Ваші Остап та Ігор.Як завжди для Вас фотографії.
На маршрут
Немає коментарів:
Дописати коментар