Сотні мільйонів років і на розпеченій спочатку планеті, із хімічних елементів створених в самих зірках виникає життя. І ось тендітне та надзвичайно вперте, чіпляючись за найменшу можливість воно все ускладнюється та захоплює всю Землю, ( як на цій фотографії на народженій в пекельному полум’ї вулканічній породі примостились різноманітні рослини) ніжне, скромне і яскраве та сильне – життя)
Кілька тисяч років і ось вже серед живого стоять, знову створені у вогні, химерні та мертві споруди, показуючи могутність розуму та пригноблюючи це ж саме життя, яке його породило.
А що далі? Сучасні конструкції можна порівняти з амінокислотами, а потужні комп’ютери з першими одноклітинними організмами. Чи не виникне нова форма життя, якщо ми будемо ускладнювати механізми, або поєднавши мертве та живе створимо, наприклад, біо-робота. Може це і є задумка вищої сили? На планеті скоро не буде місця і ресурсів, та й сама вона вразлива і не вічна. А в своєму теперішньому вигляді людям важко буде освоїти всесвіт. Ми лише ланка в вічному круговерті природи. Але краще би зайнятись духовністю.
Продовження теми: Прекрасний витвір природи, і жахливий людини
А що далі? Природа чи бог, хоча можливо це одне і теж, створює дуже розумну істоту і наділяє її свободою вибору. А вибирає він матеріальні блага плюючи на духовність.
Кілька тисяч років і ось вже серед живого стоять, знову створені у вогні, химерні та мертві споруди, показуючи могутність розуму та пригноблюючи це ж саме життя, яке його породило.
Продовження теми: Прекрасний витвір природи, і жахливий людини
