Сторінки

11 квіт. 2012 р.

Ворочевські озера





Місцезнаходження: Закарпаття, західний схил Анталовської Поляни, лежать між її двома відрогами -Світильником і Сухим Дільчиком, на висоті700м над р.моря.
Увага станом на 2015 озеро більше не існує. Причина зменшення опадів та снігового покриву.



8 Квітня 2012. Неділя.
Напередодні було вирішено оновити фото Ворочевського озера, отож в неділю в 10,00 ми були в с.Ворочево.

Похмурий день зустрів нас  холодом і вітром. І тільки Пурпурова кропива порадувала око весняними барвами.


Добратися до озера краще всього по хребту Ворочевський ліс, або вздовж струмка Ворочевка з перевалом через цей же хребет. Карту можна переглянути нижче. Ходьби біля 2,5- 3 години. Проте на підступах до озера полягло кілька гектарів лісу, що здорово нас затримало. На 2015 рік ведеться вивіз лісу і майже до озера (недоходить метрів 300-400) прокладена дорога, по струмку Верхній.


 Ворочевське озеро часто називають у множині, як озера. Виникло воно в двох глибоких вирвах, які розділені вузькою перемичкою. Фактично це одне озеро. Коли озеро повноводне перемичка затоплена. Наповнення озер водою залежить від опадів і може досягати 2,5-3 метра глибини. На жаль озера зараз швидко пересихають і фактично не існують, одне з місць витоку води поруч, за кам'яним валом.Місце тут таємниче і казкове. Виникнення озер також овіяно таємницею. Можливо вони вулканічного походження, або виникли внаслідок зсуву.








Нижче попередня публікація.

Травень, 2011 рік. В правому кутку камінь, до якого доходить вода.

Ось що пише Е.А.Лазаренко в книзі "По Вулканічним Карпатам".
Таємничі воронки.
"Ворочівське Синє озеро- унікальна памятка природи Закарпаття. Лежить воно в горах, серед густих лісів, приблизно в трьох годинах ходьби від с.Ворочева. По більш точному оприділенню воно розташоване на західному схилі Анталовецької Поляни, між її двома відрогами-Світильником і Сухим Дільчиком, на вис.700м.

Дорога до озера веде по долині гірського потічка Вишнього Потоку. Дійшовши до розвилки потоків, переправляємося через Вишній Поток і по долині його правої притоки Кобринчика піднімаємося через ліс по стежці. На крутому лівому схилі ущелини стежка веде на Світильник, де можна відпочити біля джерела. Від нього звертаємо вправо на ліс. стежку, яка спочатку веде по хребту на південь,а потім по західному схилу Світильника. Через 50хв. стежка повертає вправо, на захід. В лісі видно просвіт. Спускаємося до нього вниз і перед нами відкривається така картина: дві великі, заповнені водою воронки, відбивають небесну синяву.

Кожна із воронок досягає 50-60м в діаметрі. Між ними вузький-до 15м перешийок. Кругом нагромаджені великі брили вулкан. порід. Одна із версій утворення цих воронок така, що нібито вони є боковими кратерами Анталовецької (правильно - Анталовської) Поляни."
А ось фотографії зроблені Ірою Юрковецькою в 90-х роках. В ті часи були сніжні зими і води в озерах більше. Порівняйте з попередньою фотографією. Знято в  Квітні.


Автор фото -  Ірина.




Нитка маршруту - червона лінія.




Карта, Google map
Повернутись на маршрут по Анталовській Поляні.

2 коментарі:

Krzysiek Pogórski сказав...

Цікаві місця. Жаль, що не дано геолокації

Ігор Данчевський сказав...

Карта http://maps.google.com.ua/maps/ms?msid=211726077763783381675.0004aa0d55a5e6360ab77&msa=0